Вязання сукні – покроковий майстер-клас з описом схеми вязання

Останній тренд моди – саморобне плетене плаття! Все про в’язання плаття своїми руками – поради щодо вибору інструментів та виду. Покроковий майстер-клас з описом схеми в’язання гачком. Грамотно підібраний фасон плаття здатний вигідно підкреслити особливості фігури і приховати її недоліки. В’язане плаття поєднує в собі відразу кілька переваг – воно тепле, практичне, модне. У поєднанні з аксесуарами одна і та ж річ може виглядати по-різному, створювати молодіжний, спортивний або ділової образ. У гардеробі кожної жінки знайдеться хоча б одна в’язана річ, подовжена туніка, просторий светр або плаття. Рукодільниці, які вміють в’язати, воліють своїми руками створювати ідеальне плаття для себе, що підкреслює індивідуальність, з якісної пряжі.

Пряжа та інструменти

Вибираючи пряжу, потрібно визначитися з призначенням сукні. Якщо передбачається носити його влітку, то беруть бавовняну нитку з додаванням віскози або синтетичних волокон. Така річ володіє цілим набором переваг:

добре «дихає»;
в ній не жарко;
не вигоряє на сонці, не линяє, не фарбується;
зберігає насиченість кольору;
зносостійка;
добре витримує часті прання;
швидко сохне.

Для зимових речей вибір зупиняють на акрилової пряжі, з додаванням в різних пропорціях натуральної вовни та напівшерсті або зовсім без них. Стовідсотковий акрил частіше використовують люди, схильні до різних алергічних реакцій, так як він абсолютно гипоаллергеннен. Робочі інструменти, спиці або гачок, підбирають виходячи від товщини нитки. Якщо по ідеї річ повинна вийти «дірчастою», ажурною, інструмент беруть на розмір більше. Для щільного полотна – рівний товщині нитки або на розмір менше.

Види в’язаних суконь

В’язане плаття відрізняється від текстильних своєю фактурою. Його складніше підібрати до фігури, а ніщо так не псує перше враження, як невдало обраний фасон. Якщо хочеться урізноманітнити гардероб чимось більш модним, ніж просто розтягнутим светром, то варто розглянути розроблені стилістами колекції суконь і вибрати для себе відповідну річ. Види суконь:

футляр тонкої в’язки, підходить для творчих натур, його можна поєднувати з аксесуарами і кожен раз виглядати по-різному;
з короткими рукавами, йдуть під жакети, піджаки або, навпаки, в якості верхнього одягу на водолазку або блузку, офісний варіант;
романтичні моделі з акцентом на талії і спідницею, расходящейся до низу, виготовляються з легкої бавовняної нитки, гарні для літнього відпочинку;
ажурні сукні, тканинні сукні зі вставками з мереживною в’язки, для них беруть білий або інший ніжний колір пряжі, сукні надзвичайно елегантні, підходять на урочисті заходи, побачення, вечірки, весілля.

Жінкам, яким вдається вписати в’язане плаття в свій звичний образ, виглядають елегантно і ефектно.

З якою взуттям носити в’язані сукні?

В’язані сукні легко поєднувати з будь взуттям, досить керуватися принципом практичності. Наприклад, до сукні в підлогу ніяк не підійдуть довгі чоботи-ботфорти. З таким сукнею добре будуть виглядати легкі черевики, взуття на танкетці або ботильйони. До короткого плаття або туніці з джинсами ботфорти будуть в самий раз.

Головне завдання взуття врівноважити цибулю і зробити його жіночним. Особливо це стосується речей, виконаних з товстої пряжі. Правильно підібране взуття зробить образ гармонійним.

Просте плаття гачком

Для в’язання простих фасонів суконь не потрібні особливі навички володіння гачком і спицями. Будь-яка дівчина, якщо задасться метою, може змайструвати добротну, стильну річ своїми руками. В інтернеті на рукодільних ресурсах «гуляє» багато безкоштовних майстер-класів зі створення в’язаних речей. Наприклад, при роботі гачком важливо освоїти принцип виконання повітряних петель (вп) і ланцюжки з них, з’єднувального стовпчика з накидом (сстсн) та стовпчика без накиду (сбн).

Матеріали, необхідні для роботи

пряжа;
гачок, розмір якого дорівнює товщині нитки з мотка;
ножиці;
можуть знадобитися в’язальні маркери, олівець для запису рядів або спеціальний лічильник рядів.

Перед початком в’язання прийнято пов’язувати зразок з обраної пряжі. Це робиться для розрахунку щільності полотна.

Опис процесу

В якості орієнтира взяти улюблену річ, що підходить за розміром, розкласти її на рівній поверхні.
В’язання буде вертикальним, від лівої до правої сторони моделі, або навпаки.
Для простоти можна зробити перед і спинку прямого крою, без збавляння петель під пройми.
Набрати ланцюжок з потрібної кількості повітряних петель і в’язати перед, постійно прикладати до речі-орієнтиру і порівнювати розмір. Заміри і розрахункова кількість петель записувати на аркуш паперу, щоб потім зв’язати ліву поличку.
Основний візерунок полотна: перший ряд (від горловини до низу) – з’єднувальні столики з накидом, другий ряд – стовпчики без накиду (знизу до горловини). В результаті буде виходити візерунок – рельєфна гумка.
Повторювати візерунок до повного вив’язування переду сукні.
Формуючи виріз під горловину, поступати так: в особовому ряду довязивать повний ряд, в изнаночном (починається зверху, біля горловини) перший стовпчик в’язати з другої петлі. Коли потрібна глибина вирізу досягнута, «піднімати» в’язання, додаючи по одному стовпчику без накиду на останній петлі ряду.
Повторити пункти 4-7 спинки.
Стачать дві деталі вироби трикотажним швом кравецької голкою з великим вушком.

Отриманий виріб без рукавів придатне для носіння в поєднанні з блузками або водолазками. При бажанні можна дов’язати рукави, дотримуючись такої ж докладної схеми. Рукава в’яжуться окремими деталями у формі прямокутників, з’єднуються за кромочним лініях. На сукню відзначають точку плеча і з’єднують з центром рукави, акуратно пришивають по проймі. На нижню частину рукавів пришивають гумку, пов’язаної на спицях. Візерунок полотна виходить великим, самодостатнім, тому додаткового декорі плаття не потребує. Його можна носити як туніку з джинсами, лосинами, або в якості самостійного сукні з чорними колготками і широким поясом. В’язані сукні неодмінно повинні бути в гардеробі кожної жінки. Вони не тільки зігріють в морози, але і додадуть елегантності в зимовий образ.